НОВИНИ

Травень – один із особливих місяців для пульмонологів, адже саме в травні відзначається Всесвітній день боротьби з бронхіальною астмою, і саме в травні виходять щорічні рекомендації щодо діагностики та лікування астми, розроблені групою GINA (Global Initiative on Asthma). Всесвітній день боротьби з астмою відзначається з 1998 року, і з кожним роком він набуває все більшу значущість як один із найважливіших заходів обізнаності щодо цього захворювання в усьому світі.

Слоганом Дня боротьби з астмою 2022 року є «Closing gaps in asthma», тобто «Закриття «пробілів» щодо астми». Отже, засідання нашого гуртка стало одним із таких освітніх заходів, який був покликаний поглибити знання студентів щодо даної патології.

Учасниками гуртка було підготовлено 9 доповідей, які стосувалися різних аспектів астми і розкривали новітні підходи до її класифікації, діагностики та лікування. Розпочали засідання студенти 21 десятку 4 курсу факультету медицини і фармації Аліна Прусакова та Дар’я Філь із доповіддю, власне, про сам день боротьби з астмою, його історію, мету та задачі. Надалі Марія Кіндра (20 десяток 4 курсу) висвітлила основні сучасні фенотипи астми, тобто кластери клінічних, демографічних, та/або патофізіологічних характеристик хворих, які можуть корелювати зі специфічними патологічними процесами і відрізнятися різною відповіддю на лікування. А студенти 2 десятку 4 курсу Борис Афонін, Віталій Літовченко та Айша Юлдошева розповіли про нетипові клінічні варіанти астми, зокрема, її кашльовий варіант, астму фізичних навантажень та професійну астму.

З цікавою доповіддю виступив староста гуртка, студент 6 курсу медичного факультету Євген Сизенко. Вона була присвячена діагностичному пошуку при астмі згідно рекомендацій GINA-2022, проблемам класифікації астми за тяжкістю, сучасним методам діагностики. Олександр Тишков (20 десяток) і Софія Петряник (21 десяток) висвітлили лікувальні рекомендації керівництва GINA 2022, як основні, так і альтернативні лінії лікування, наголосили на виключення кромонів з рекомендацій 2022 року як малоефективних препаратів, та на існуванні двох шляхів лікування хворих в залежності від комплаєнтності пацієнта. Цікавість викликала доповідь Катерини Мироненко та Дар’ї Моржової (20 десяток), в якій розкривалися питання призначення біологічних препаратів у лікуванні астми – антагоністів IgE, anti-Il5/Il5R, anti-Il4R та anti-TSLP.

Окремі доповіді біли присвячені проблемам перехресту астма-ХОЗЛ (доповідач – Галушка Катерина, 20 десяток 4 курсу), діагностиці і лікуванню астматичного статусу (Юлія Цветаєва, Світлана Ковальова, 21 десяток), а також перебігу астми в умовах пандемії коронавірусної хвороби (Микита Єханін, Вікторія Матвєева, 20 десяток).

Усі доповіді були підготовлені на високому рівні, студентами були проаналізовані сучасні наукові джерела, рекомендації, дані клінічних випробувань та метааналізів. Присутні отримали нові знання, а отже, тим самим підтримали гасло Дня боротьби з астмою 2022 року – «Закриваючи пробіли щодо астми».

Дніпровський державний медичний університет має славетні традиції розвитку молодіжної науки. Ще на початку 30-х років минулого століття у нашому закладі з’явилися перші молодіжні наукові групи та студентські гуртки, а близько 50 років тому майже 150 студентів-ентузіастів об’єдналися у Студентське наукове товариство (СНТ). Згодом була організована Рада молодих учених, яка разом з СНТ забезпечувала координацію різних напрямів діяльності науковців, участь у конференціях, олімпіадах, конкурсах.

На початку 80-х років перші молодіжні наукові конференції почали проводитися і в нашому закладі. Здебільшого вони організовувалися на факультетському рівні та часто об’єднувалися певним профілем – морфологічним, терапевтичним, хірургічним, стоматологічним тощо. Соціально-політичні зміни в Україні надали можливість науковій молоді відвідувати й закордонні молодіжні заходи, стажуватися в лабораторіях та установах різних країн світу. Цей досвід дозволив по-новому організувати проведення «загальноінститутських» підсумкових конференцій у нашому закладі, запрошувати молодих науковців та досвідчених фахівців з інших міст України.

Починаючи з 2001 року наукові конференції студентів та молодих вчених під назвою «Новини та перспективи медичної науки» стали проводитися у нашому закладі регулярно. Через деякий час вони отримали статус Всеукраїнських, а згодом – ще й Міжнародних. На конференціях виступали найталановитіші студенти, аспіранти, клінічні ординатори, молоді викладачі, які представляли узагальнюючі наукові доповіді або демонстрували результати власних наукових досліджень. Протягом минулих років у заходах в рамках конференцій брали участь делегати з різних куточків України, з інших країн світу. Наукові форуми відвідували й наші випускники, які на той час вже працювали у закордонних лабораторіях Гарвардської медичної школи (США) та Мельбурнського університету (Австралія). А по завершенню заходів щороку матеріали конференцій (тези доповідей, наукові статті) публікувалися у рецензованому збірнику наукових праць.

Втім, зараз ми переживаємо дві підступні навали: протягом двох останніх років нас не полишає пандемія коронавірусної хвороби (COVID-19), а цьогоріч ще й сталася жорстока війна. У цю страшну годину наш народ, наша армія, наша медицина перевіряються на витривалість, стійкість та мужність. І саме за цих умов молода наука ДДМУ відчула певну розгубленість, адже скасування наукових заходів в Україні (від студентських олімпіад до конференцій різних рівнів) практично блокувало традиційні форми організації наукових форумів. Та попри усе досить швидко була знайдена форма діяльності, яка дозволила не лише подолати обмеження дистанційного спілкування, а й розширити можливості нових варіантів співпраці завдяки збільшенню кількості учасників зустрічей, до того ж не лише великих наукових заходів, а й кафедральних та міжкафедральних засідань. Стало можливим запрошувати на такі зібрання провідних фахівців різних кафедр нашого університету, різних закладів України, а також фахівців з-за кордону.

Отож, традиційна весняна ХХІІ конференція студентів та молодих вчених ДДМУ «Новини та перспективи медичної науки» відбулася і в 2022 році. 28 квітня було проведене засідання міжкафедральної секції, присвяченої проблематиці вірусних уражень респіраторного тракту, у тому числі при коронавірусній хворобі (COVID-19). Воно проходило у дистанційному форматі за допомогою платформи Google Meet.

Засідання було підготовлено зусиллями чотирьох кафедр ДДМУ: кафедри гістології (завідувач – професор Ігор Твердохліб), кафедри патологічної анатомії і судової медицини (завідувач – доцент Олександр Алєксєєнко), кафедри інфекційних хвороб (завідувач – доктор медичних наук, доцент Катерина Литвин) та кафедри внутрішньої медицини 1 (завідувач – професор Людмила Конопкіна). У засіданні також взяли участь провідні вчені з Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (КНУ), Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова (ВНМУ), Одеського національного медичного університету (ОНМУ). Ними стали завідувач кафедри клінічної медицини КНУ, професор Олександр Маєвський, величезна кількість наукових досліджень якого присвячена не лише клінічній, а й морфологічній проблематиці; співробітники кафедри пропедевтики внутрішньої медицини ВНМУ (завідувач кафедри – професор Юрій Мостовой), які давно і плідно займаються питаннями пульмонології, – це професори Тетяна Константинович та Анна Демчук, доцент Наталія Слепченко, аспіранти Віталій Побережець та Костянтин Дмитрієв; до заходу також долучилася перший віце-президент Наукового товариства морфологів України, завідувач кафедри нормальної та патологічної клінічної анатомії ОНМУ, професор Олена Аппельханс.

Головою засідання міжкафедральної секції була професор Л. Конопкіна, відповідальним секретарем – професор І. Твердохліб.

З першим вітальним словом на засіданні секції виступила ректор ДДМУ, академік НАМН України, доктор медичних наук, професор Тетяна Перцева. Вона наголосила на важливості розвитку молодіжної науки, не дивлячись на усі буремні часи, підкреслила неабияку актуальність проблематики наукового форуму. Також всіх учасників привітав професор І. Твердохліб, який понад 20 років очолює студентську молодіжну спільноту нашого закладу. З вітальними словами виступили й професори О. Маєвський та А. Демчук, а професор О. Аппельханс надіслала учасникам конференції свій вітальний лист.

Першою доповідачкою була Надія Медведєва, студентка 2-го курсу медичного факультету та активна учасниця СНГ кафедри гістології (керівник СНГ – к. біол. н., доцент Людмила Романенко). Вона підготувала цікавий ілюстративний матеріал з морфогістологічної будови бронхо-легеневої системи та розповіла про сучасні уявлення стосовно будови повітроносних шляхів і респіраторних відділів легень людини.

Друга доповідь також була представлена від кафедри гістології. Її підготувала студентка 2-го курсу факультету медицини і фармації Анастасія Голикова. Матеріал був присвячений особливостям будови та рецепторним механізмам легеневого епітелію в реалізації інтегративних та захисних процесів. Доповідачкою було підкреслено, що саме легеневий епітелій є мішенню для ураження вірусом SARS-CoV-2, а рецепторна структура відіграє надважливу роль в ушкодженні легень при коронавірусній інфекції. Цікавою була інформація й про роль Toll-рецепторів епітелію, зокрема TLR-4, у патогенезі COVID-19.

Наступні дві доповіді були представлені від кафедри патологічної анатомії і судової медицини (керівник СНГ – к. мед. н., доцент Ганна Короленко). Перша з них на тему «Морфологічні особливості вірусних інфекцій легень» була зроблена студентками 3-го курсу медичного факультету Катериною Харьковою та Златославою Кравченко, які продемонстрували матеріал щодо морфологічних змін, котрі відбуваються в легенях при інфікуванні як поширеними збудниками респіраторних вірусних інфекцій (вірусами грипу типів А і В, кору, аденовірусами тощо), так і більш рідкісними, проте й більш небезпечними патогенами (хантавірусами та ін.). Студентки також представили мікропрепарати аутопсійного матеріалу померлих.

Друга доповідь, представлена студентками 3-го курсу медичного факультету Катериною Ребедайло та Владиславою Молодченко, стосувалася морфологічних змін у легенях при пневмонії на тлі коронавірусної інфекції. Доповідачками було підкреслено, що збір даних аутопсій померлих є надзвичайно важливим для розуміння патогенезу й особливостей перебігу коронавірусної хвороби, адже, незважаючи на третій рік пандемії, в уявленнях про це захворювання все ще існують «білі плями». Зокрема, досить часто у клініцистів постає запитання – чи є ураження легень при COVID-19 суто пневмонією, чи то є пневмоніт неінфекційного характеру, ускладнений гострим респіраторним дистрес-синдромом.

Далі слово взяли активні гуртківці кафедри інфекційних хвороб (керівник СНГ – к. мед. н., асистент Оксана Якуніна), які також представили дві доповіді. Першу з них зробив студент 6-го курсу медичного факультету Владислав Самойленко, виклавши результати власного дослідження стосовно бактеріальних уражень респіраторного тракту при COVID-19 та обґрунтувавши доцільність антимікробної терапії. На основі дослідження зразків мокротиння госпіталізованих хворих ним були окреслені фактори ризику розвитку бактеріальних ускладнень у осіб старше 60 років та у хворих із супутньою патологією, а також вивчена чутливість патогенів до антибактеріальних препаратів. Результати представлених даних викликали активну дискусію серед клініцистів, що лише підкреслило значущість таких досліджень. Є сподівання, що автор доповіді продовжить свої наукові пошуки і в майбутньому.

У доповіді студента 6-го курсу медичного факультету Євгена Сизенка були висвітлені питання про періоди перебігу коронавірусної хвороби, морфологічні зміни та клінічні особливості вірусного ураження респіраторного тракту при ній, а також закцентовано увагу на основних ускладненнях COVID-19.

На завершення обговорення проблематики конференції була представлена доповідь від кафедри внутрішньої медицини 1 (керівник СНГ – к. мед. н., асистент Наталія Саніна), яку підготувала студентка 4-го курсу медичного факультету Ганна Дудля. Матеріал був присвячений віддаленим наслідкам коронавірусної хвороби – так званому «постковідному синдрому» (або post-acute COVID-19-синдрому). Доповідачка зауважила, що, згідно із сучасними уявленнями, post-acute COVID-19-синдром розвивається у великої кількості пацієнтів, що перенесли коронавірусну хворобу, і може проявлятися тривалими змінами у різних органах і системах організму – у дихальній системі, серцево-судинній, нервовій та ін. Часто може порушуватися вентиляційна функція легень, і майже завжди – дифузійна здатність легень. На жаль, донині остаточно ще не з’ясовані патогенетичні ланки розвитку постковідного синдрому, невідомі й предиктори його розвитку. Ми лише повинні пам’ятати, що закінчення гострої фази коронавірусної хвороби ще не означає повного одужання пацієнта. Таким чином, діагностика та лікування постковідних змін є однією з провідних проблем сучасної медичної науки.

Кожному доповідачеві після його виступу задавалася велика кількість запитань, а ті, в свою чергу, давали на них обґрунтовані відповіді. Активними учасниками конференції при обговоренні матеріалу доповідей стали й наші молоді вчені, які працюють з хворими на коронавірусну хворобу, – це аспіранти кафедри внутрішньої медицини 1 Ольга Щудро, Карина Фуголь, Наталія Габшидзе.

Наприкінці засідання міжкафедральної секції відбулася нетривала наукова дискусія, у якій взяли участь професори А. Демчук, І. Твердохліб, Л. Конопкіна, доцент Г. Короленко. Були обговорені найбільш складні питання стосовно вірусних уражень дихальних шляхів, а також висловлені побажання розширення та поглиблення спільної міждисциплінарної діяльності у подальшому.

Усього слухачами онлайн-конференції стало понад 100 учасників – студентів, молодих вчених, викладачів.

Проведення подібних наукових заходів є необхідним для подальшого розвитку молодіжної науки не лише в нашому університеті, але й в Україні в цілому, адже виховання молодих науковців – це запорука невпинного розвитку медицини.

Велика вдячність адміністрації університету, організаторам конференції, завідувачам кафедр, студентам, аспірантам та їх науковим керівникам за можливість розвиватися попри всі складнощі сьогодення!

Все буде Україна!


Квітневе засідання гуртка кафедри було присвячене використанню інгаляційних пристроїв у пульмонології. Відомо, що успішність інгаляційної терапії залежить у тому числі від виду так званого доставочного пристрою, та від коректності його застосування хворим.

На засіданні гуртка ми зі студентами детально розібрали підходи до інгаляційної терапії бронхіальної астми на засадах GINA 2021, уточнили особливості застосування основних груп препаратів, які застосовуються в лікуванні астми (доповідач – студент 22 десятку Алфьоров Артем). Надзвичайно цікавим виявився історичний екскурс доповідачки Інни Підгорної (22 десяток) в еволюцію доставочних пристроїв, від давніх часів і до сьогодення.

Окремої уваги заслуговує й використання небулайзерів у респіраторній медицині. Разом із доповідачами Євгеном Беккером (22 десяток), Віталієм Літовченко і Юлдошевою Айшею (2 десяток) розглянули види небулайзерів, принцип їх дії, основні групи препаратів, які застосовуються для небулізації, показання і протипоказання для цього виду лікування, а також обговорили особливості небулайзерної терапії загострень ХОЗЛ.

Керівник гуртка, асистент кафедри Наталія Саніна нагадала присутнім правила техніки інгаляції при застосувань різних типів доставочних пристроїв і її важливість для досягнення адекватного комплаєнсу у пацієнтів.

Отже, при лікуванні бронхообструктивних захворювань важливо не лише правильно призначити терапію, але й обрати адекватний для кожного хворого інгаляційний пристрій. Це дозволить досягти найкращих результатів лікування.

Керівник гуртка,

ас. каф., к.мед.н. Саніна Н.А.


Студентський науковий гурток кафедри внутрішньої медицини 1 продовжує працювати в звичному режимі. Чергове засідання відбулося онлайн 29 березня 2022 року і було присвячене сучасним методам дослідження в пульмонології. До зустрічі долучилися студенти 3, 4 та 6 курсів ДДМУ.

На засіданні виступили студенти 16 та 17 десятків медичного факультету з доповідями про сучасні діагностичні методики – спірометрію та бодиплетизмографію (Кіщенко Олександра), пульсоксиметрію (Безугла Аліна), дослідження дифузійної здатності легень за СО (Дмитрук Надія). Керівник гуртка, асистент кафедри, к.мед.н. Саніна Н.А. розповіла студентам про інноваційний метод дослідження фракції NO у видихуваному повітрі, а також про методи діагностики алергічного запалення – дослідження еозинофільного катіонного білку та скринінг респіраторної алергії «Phaditop».

Тож, дуже радісно те, що незважаючи на військовий час, студенти цікавляться сучасними добутками внутрішньої медицини, прагнуть отримати нові знання і опанувати нові навички. Маємо надію, що зустрічі гуртківців й надалі будуть регулярними.

Керівник гуртка,

ас. каф., к.мед.н. Саніна Н.А.


21 лютого 2022 р. студентський гурток кафедри відкрив свою роботу у другому навчальному семестрі 2021/2022 рр. На прохання студентів, ми знов перейшли до онлайн-режиму, але незважаючи на відсутність особистого спілкування, засідання було як завжди, змістовним.

Присвячене воно було синдрому дихальної недостатності (ДН). Проблема її діагностики і лікування особливо актуальна в наші часи, коли розповсюдженість уражень респіраторної системи є високою, як ніколи.

На засіданні були розглянуті питання патогенезу ДН (студент 13 дес. Дмитро Бобров), її класифікації (студент 13 дес. Сергій Куліш). Велика, детальна доповідь була присвячена питанням діагностики дихальної недостатності. Її представили студентки 14 десятку Ольга Кошелева, Катерина Дузенко і Христина Шевченко. Звичайно, були висвітлені й питання лікування ДН, які доповіла студентка 13 десятку Ганна Коваль. Особливо зацікавив присутніх клінічний случай спостереження бактеріальної пневмонії, що супроводжувалася розвитком тяжкої дихальної недостатності, який нам представила студентка 13 десятку Олеся Гук.

Дихальна недостатність – це стан, з яким у своїй практиці неодмінно зустрічається кожен лікар-інтерніст. Отже, знання причин і механізмів даної патології сприятиме розвитку клінічного мислення і вибору раціональних підходів до її лікування.

Керівник гуртка,

ас. каф., к.мед.н. Саніна Н.А.


«COVID школа 2022»

02-03 лютого на базі Дніпровського державного медичного університету співробітниками кафедри внутрішньої медицини 1 було започатковано та проведено науково-практичну конференцію «СOVID школа 2022» в online-форматі. Ця подія відбулась у вигляді мультидисциплінарного пульмонологічного наукового форуму й відзначилась надзвичайною насиченістю наукової програми, що включала більше 50 доповідей (пленарних та стендових), присвячені різним аспектам ведення хворих з коронавірусною хворобою (СОVID-19) у дорослих та дітей, а також боротьбу з її жахливими наслідками – ускладненнями з боку серця та судин, нирок, нервової системи, коінфекції. Багато уваги було приділено реабілітації у постковідному періоді: відновленню фізичного статусу, дихальної функції та психічного здоров’я. Дякуємо організаторам, учасникам та доповідачам за дуже актуальну та цікаву інформацію, жваву подачу та якісний матеріал!

А для тих, хто ще не встиг подивитись або хоче переглянути найбільш цікаві моменти – переглядайте за посиланням: https://online-conference.armed.org.ua/


Новорічне «Що? Де? Коли?» з внутрішньої медицини

Доброю традицією на кафедрі внутрішньої медицини 1 стало проведення передноворічного засідання студентського наукового гуртка в форматі «квизу», або «Що? Де? Коли?». З року в рік ця подія привертає увагу багатьох активних студентів. Не став виключенням й 2021 рік, адже новорічне засідання відвідало більше 50 учасників, студентів 4 курсу, і навіть лікарів-інтернів.

Питання, які задавалися, були присвячені різноманітним терапевтичним проблемам; історії медицини і історії нашого медичного університету. І звісно, при відповіді на питання необхідними були не лише глибокі знання з терапії, а й кмітливість і широкий кругозір.

Переможцями серед семи команд стала команда «Сніжок» (1 десяток); друге місце посіла команда «Агоністи здорового глузду» (11 десяток); бронзу виборола команда «Пробіотик» 3 десятку 4 курсу медичного факультету. Окремо хочемо відзначити команду російськомовних іноземних студентів, які у запеклій боротьбі посіли 6 місце!

Усі учасники отримали на згадку про гру солодкі сувеніри з символікою ДДМУ. Але найголовніше – учасники отримали масу задоволення!

Керівник гуртка,

ас. каф., к.мед.н. Саніна Н.А.


Сьогодні, напередодні католицького Різдва, на кафедрі внутрішньої медицини 1 відбувся захід, присвячений українським пісенним традиціям. Завідувачка кафедри Конопкіна Людмила Іванівна прочитала лекцію щодо походження колядок та щедрівок, а також розповіла про історію життя композитора Миколи Леонтовича, який гармонізовав українську народну пісню «Щедрик». Зараз цей твір добре відомий у всьому світі як колядка «Carol of the Bells» і фактично став американським гімном католицького Різдва.


Напередодні Нового Року та Різдва Христового…

17.12.2021 року, на базі кафедри внутрішньої медицини 1 ДДМУ, відбулася подія присвячена святкуванню Нового Року та Різдву Христовому.

Активну участь прийняли студенти 441 групи, 2-й десяток, разом з завідуючою кафедри Конопкіною Л. І., Черкасовою О.Г., Ботвініковою Л.А., Мироненко О.В., Гарагулею А.А.

Студентка Йогесваран Джаяшантхіні розповіла про чудові традиції святкування Різдва у різних штатах Індії.

Асистент Кравченко підготувала презентацію, а аспірант Габшидзе Н. О. натомість розповіла студентам про українські традиції святкування Нового Року.

Наприкінці всіх пригощали яскравими та смачними мандарини, разом з іншими смаколиками, аби додати святкового настрою напередодні великих зимових свят.

Школа клініциста

16.12.2021 року, в рамках «Школи клініциста» на кафедрі внутрішньої медицини 1, що розташовується на базі КНП «МКЛ №6» ДМР, було проведено захід присвячений діагностиці коронавірусної хвороби.

Були запрошені студенти, інтерни, а також співробітники кафедри. Експерт з лабораторії INVITRO надав найсучаснішу інформацію з ПЛР діагностики, дослідження антигену, а також визначення рівнів іммуноглобулінів у сироватці крові для пацієнтів з COVID-19.

Після основної частини доповіді, слухачі прийняли активну участь в дискусії стосовно особливостей застосування тест-систем для різних клінічних ситуацій.


Всесвітній день боротьби з ХОЗЛ

ХОЗЛ є однією з провідних причин смертності населення світу, і за прогнозами, у 2030 році посяде третє місце в загальній структурі смертності. Листопад традиційно є місяцем обізнаності щодо хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ), адже саме в листопаді відзначається Всесвітній день боротьби з ХОЗЛ. По всьому світу організуються заходи для медичних працівників, пацієнтів, громадських та політичних діячів, покликані привернути увагу до захворювання, представити нові знання і терапевтичні стратегії щодо ХОЗЛ. Існує навіть особлива кольорова стрічка помаранчевого кольору (помаранчевий – це офіційний колір поінформованості про ХОЗЛ), яку можна носити на одязі в знак підтримки заходів Всесвітнього дня боротьби з ХОЗЛ.

Щорічно експерти групи GOLD обирають конкретну тему та координують підготовку та розповсюдження матеріалів та ресурсів до Всесвітнього дня ХОЗЛ.

Всесвітній день ХОЗЛ 2021 року проходить під гаслом «Healthy Lungs – Never More Important», тобто «Здорові легені ніколи не були настільки важливі» і підкреслює, що тягар ХОЗЛ нікуди не зник – навіть під час пандемії COVID-19 ХОЗЛ залишається однією з основних причин смерті в усьому світі – і в нас ніколи не буде більш важливого часу, щоб зосередитися на здоров’ї легень!

Можна сказати, що чергове засідання студентського наукового гуртка кафедри внутрішньої медицини 1 стало одним із заходів, що присвячене підвищенню обізнаності щодо ХОЗЛ. На онлайн засіданні були «присутні» студенти 3-6 курсів, які жваво брали участь в обговоренні дискусійних питань. Студенти 4 курсу Ольга Залеська, Дар’я Лаврущенко та Ганна Жулавська представили доповіді щодо сучасних уявлень про діагностику, лікування та профілактику ХОЗЛ, а староста гуртку, студент 6 курсу Сизенко Євген виступив із повідомленням про системні ускладнення ХОЗЛ, їх патогенез та особливості лікування.

Отже, наш захід був цікавим і продуктивним і дав усім присутнім змогу дізнатися більше про ХОЗЛ у світі сучасних уявлень про цю патологію.

Керівник гуртка,

ас. каф., к.мед.н. Саніна Н.А.

ЗНОВ ПОПЕРЕДУ:

науковець ДДМУ – переможець конкурсу

«Наукова еліта України»

19 листопада 2021 року в рамках Міжнародної програми «Наукова еліта України» були відзначені 100 кращих науковців України, у тому числі завідувачка кафедри внутрішньої медицини 1 Дніпровського державного медичного університету, доктор медичних наук, професор Людмила Іванівна Конопкіна була нагороджена орденом «Науковець року – 2021», почесною грамотою за вагомі здобутки й особистий внесок у розвиток науки України!

Захід проводився за підтримки та участі представників Верховної Ради України, Комітету Верховної Ради України з питань науки, освіти та інновацій, Міністерства освіти і науки України, Національної академії наук України, Української федерації вчених, Спілки освітян України, закладів вищої освіти та інших державних структур і громадських об’єднань.

Вітаємо вельмишановну Людмилу Іванівну, а також увесь колектив з такою високою оцінкою на державному рівні! Пишаємося тим, що маємо нагоду працювати пліч-о-пліч з такими видатними діячами медичної науки!


«АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПУЛЬМОНОЛОГІЇ»

23 листопада 2021 р. на базі Дніпровського державного медичного університету співробітниками кафедри внутрішньої медицини 1 відбулось чергове засідання Придніпровської асоціації лікарів-інтерністів, присвячене сучасним питанням респіраторної медицини. в online-форматі Справа в тому, що у цьому місяці календар здоров’я містить декілька знакових дат: 12 листопада – Всесвітній день боротьби з пневмонією, 17 листопада – Всесвітній день боротьби проти ХОЗЛ, крім того, з 16 по 22 листопада 2021 р. проходить Всесвітній тиждень правильного використання антибіотиків. Саме цим та іншим темам була присвячена дана зустріч експертів. Звичайно, не обійшлось і без обговорення найболючішої та найактуальнішої теми – коронавірусної хвороби COVID-19 та її ускладнень. Раціональне використання противірусних, глюкокортикостероїдних, антикоагулянтних, антибактеріальних препаратів, кисневої терапії у хворих на COVID-19, сучасні можливості інгаляційної терапії та проблеми коморбідності при захворюваннях дихальної системи – ці та інші теми жваво обговорювались під час зустрічі. Дякуємо усім організаторам, учасникам та доповідачам за актуальну та цікаву інформацію. А для тих, хто ще не встиг подивитись або хоче переглянути найбільш цікаві моменти – використовуйте посилання: https://www.youtube.com/watch?v=ex2-XK4Bl2M


Раціональна антибіотикотерапія в пульмонології

Важко переоцінити значущість антибіотикотерапії в пульмонологічній практиці. Проблеми доцільності призначення терапії антимікробними засобами, режиму та тривалості такої терапії, шляхи профілактики й подолання антибіотикорезистентності – усі ці питання гостро постають перед лікарями-інтерністами, особливо в часи пандемії коронавірусної хвороби. Без застосування антибіотиків неможливо було б вилікувати безліч серйозних інфекцій і врятувати мільйони людських життів, тому головне завдання клініцистів сьогодні складається в раціональному застосуванні цих лікарських засобів.

Тому темою жовтневого засідання студентського наукового гуртка кафедри стала «Раціональна антибіотикотерапія в пульмонології».

Розпочала засідання гуртка його керівник, асистент кафедри Наталія Саніна. В своїй доповіді вона привернула увагу до доцільності старту антибактеріальної терапії при респіраторних інфекційних захворюваннях, розглянула основних збудників бактеріальних інфекцій нижніх дихальних шляхів, та висвітлила основні документи, які регламентують раціональне застосування антибіотиків у пульмонологічній практиці, та їхні ключові рекомендації.

Далі були більш детально розглянуті такі питання, як антибактеріальна терапія госпітальних пневмоній (доповідач – студентка 6 дес. 4 курсу Анастасія Ткач), терапія пневмонії IV клінічної групи, асоційованої з MRSA (студент 5 дес. 4 курсу Володимир Лазаренко), антибактеріальна терапія інфекційних загострень ХОЗЛ (студент 5 дес. 4 курсу Андрій Більченко), стратегія антибіотикотерапії пневмоній у вагітних (студентка 6 дес. 4 курсу Катерина Смірнова) та проблеми антибіотикорезистентності (студентка 6 дес. 4 курсу Валерія Тижненко).

На жаль, через карантинні обмеження, засідання гуртка було проведено в онлайн режимі. Проте, незважаючи на це, дискусія була жвавою і активною. Особливо приємно, що долучилися до неї не лише ті студенти, які зараз навчаються на кафедрі внутрішньої медицини 1, а й інші студенти третього, четвертого і п’ятого курсів ДДМУ, які цікавляться пульмонологічними питаннями. Сподіваємось, що гуртківці отримали не лише нові знання, а й, зрештою, задоволення від спілкування.

Керівник гуртка,

ас. каф., к.мед.н. Саніна Н.А.


22 вересня 2021 року на кафедрі внутрішньої медицини 1 відбулося перше в цьому році засідання студентського наукового гуртка. Воно було проведено у форматі студентської конференції і присвячене питанням легеневої гіпертензії. Легенева гіпертензія – це синдром, який зустрічається більше ніж при 50 різних за своєю природою захворювань, і тому з ним у своїй практиці зустрічаються лікарі різних спеціальностей – терапевти, кардіологи, пульмонологи, інфекціоністи тощо.

Засідання гуртка відкрилося привітальним словом завідувачки кафедри, д.мед.н. Конопкіної Л.І. Надалі слово було передано студентам 1, 2 та 3 десятків І медичного факультету, які підготували доповіді за темою.

Першими виступили студентки 1 десятку Ганна Дудля та Ганна Дубовик. Вони висвітлили питання класифікації легеневої гіпертензії (ЛГ), та деякі етіологічні моменти. Змістовною виявилася і наступна доповідь, яка стосувалася патогенетичних механізмів розвитку і перебігу ЛГ. Доповідачі Аліна Стародуб і Олеся Стрельченя (3 десяток) підготували добрий ілюстративний матеріал, який викликав неабияку зацікавленість у слухачів.

Доповідь студентів 3 десятка В’ячеслава Постового і Діани Петрової стосувалася стратегії діагностики ЛГ. Ними були детально описані фізикальні дані, які зустрічаються при цій патології, додаткові методи дослідження, які допомагають встановити і уточнити діагноз і ступень тяжкості захворювання. А студенти 2 десятка Діана Коваленко і Нонна Ломейко підготували презентацію щодо лікування ЛГ, познайомили присутніх із сучасними медикаментозними препаратами (антагоністи ендотелінових рецепторів, простаноїди та ін.), та немедикаментозними методиками лікування.

Завершальними на цьому засіданні стали виступи студенток 3 десятку Дар’ї Перетятько і Варвари Шовкопляс, які представили доповіді про особливості перебігу ЛГ у вагітних, та надали цікавий клінічний випадок успішного родорозрішення у вагітної з легеневою гіпертензією.

Отже, студентське наукове життя на нашій кафедрі знов вирує, запрошуємо активних учасників!

Керівник гуртка,

ас. каф., к.мед.н. Саніна Н.А.


25 травня 2021 р. відбулося чергове засідання студентського наукового гуртка кафедри, присвячене Всесвітньому дню боротьби з астмою.

Заходи, які проводяться в цей день, покликані привернути увагу до астми як до важливої медичної проблеми, підвищити обізнаність щодо цього захворювання медичних працівників та хворих. Уперше День боротьби з астмою був проведений у 1998 р., надалі він став проводитися щорічно під егідою GINA (Глобальна ініціатива проти астми) і є однією з найважливіших просвітницьких та освітніх подій у світі респіраторної медицини.

Щороку GINA обирає тему та координує підготовку та розповсюдження матеріалів та ресурсів до Всесвітнього дня боротьби з астмою.

Цьогоріч тема заходу - "Розкриття помилкових уявлень про астму", Uncovering Asthma Misconceptions. Тема містить заклик до дії для розвінчання поширених міфів, які стосуються астми, і заважають хворим отримувати оптимальну користь від основних досягнень у лікуванні цього стану.

Отже, засідання нашого гуртка теж стало одним із заходів, присвячених Дню боротьби з астмою. Студентами 4 курсу були підготовлені доповіді, які стосувалися сучасних уявлень про гетерогенність астми, новітніх технологій в її діагностиці та лікуванні, розвінчання поширених міфів щодо застосування стероїдних засобів в терапії астми, використання таргетних біологічних препаратів у хворих на тяжку бронхіальну астму. Отже, наші гуртківці підтримали міжнародну медичну спільноту у боротьбі з астмою, а також отримали нові знання щодо цього захворювання.


18-19 березня на базі Дніпровського державного медичного університету співробітниками кафедри внутрішньої медицини 1 було започатковано та проведено науково-практичну конференцію з міжнародною участю «Респіраторні читання 2021» в online-форматі. Ця подія відбулась у вигляді мультидисциплінарного пульмонологічного наукового форуму й відзначилась надзвичайною насиченістю наукової програми, що включала 54 пленарні та 26 стендові доповіді, присвячені різним аспектам респіраторної медицини: ведення хворих з коронавірусною хворобою (СОVID-19), актуальним питанням діагностики й лікування бронхообструктивних захворювань (бронхіальної астми та ХОЗЛ), проблемним питанням хворих з різними інфекціями дихальних шляхів, туберкульозом легень, гнійними ускладненнями органів дихання, інтерстиціальними захворюваннями легень, онкологічним проблемам респіраторної медицини, а також питанням сердцево-судинної коморбідності при захворюваннях дихальної системи. Дякуємо усім організаторам, учасникам та доповідачам за актуальну та цікаву інформацію, жваву подачу та якісний матеріал!

А для тих, хто ще не встиг подивитись або хоче переглянути найбільш цікаві моменти – переглядайте за посиланням: https://online-conference.armed.org.ua/


24 березня 2021 року на кафедрі внутрішньої медицини 1 відбулося засідання студентського наукового гуртка. На жаль, існуючі карантинні обмеження не дозволяють проводити очні зустрічі гуртківців, але наше онлайн спілкування теж є завжди змістовним і цікавим.

Чергове засідання було присвячене питанням допоміжної терапії в пульмонології. Були висвітлені питання методів фізичної реабілітації при пневмоніях, як бактеріальних (доповідач – студентка 23 десятку 4 курсу

С.М. Золотарьова), так і пневмонії при коронавірусній хворобі (доповідач – студентка 19 десятку 4 курсу А.В. Зайченко). Надзвичайно цікаву презентацію підготувала студентка 23 десятку 4 курсу Г.О. Доценко – методики фізичної реабілітації при бронхіальній астмі, різновиди дихальної гімнастики та лікувальних вправ при цій патології.

Торкалися й питань дискутабельних лікарських засобів, які є допоміжними у лікуванні респіраторних проблем. Розбиралися питання рівнів їх доказовості та доцільності їх призначення (доповідач – асистент кафедри, керівник гуртка, к.мед.н. Н.А. Саніна).

Засідання гуртка – це завжди можливість отримати нові знання, пізнати цікаві новини медичної науки та розширити свій світогляд. Отже, запрошуємо долучатися до нашої спільноти усіх бажаючих!


Вже четвертий рік поспіль співробітниками кафедри внутрішньої медицини 1 нашої академії та лікарями терапевтичного профілю Міської клінічної лікарні №6 м. Дніпра проводяться сумісні засідання «Школи клініциста», у рамках якої обговорюються складні клінічні випадки, а також аналізуються сучасні медичні стандарти діагностики й лікування. Незважаючи на те, що на 2020 рік у рамках школи було заплановане проведення великої кількості різних науково-практичних заходів, життя внесло свої корективи – увесь світ охопила небачена досі пандемія коронавірусної хвороби (COVID-19). В умовах небажаного безпосереднього спілкування великим колективом засідання школи довелось припинити. А коли лікарня стала однією з опорних по веденню найтяжчих хворих, співробітники кафедри та лікувально-профілактичного закладу об’єднали свої зусилля на теренах суто практичної діяльності, розпочавши невтомну і самовіддану боротьбу з коронавірусом.

Вперше зіткнувшись з проблемою лікування хворих на COVID-19, доводилось спиратись на власну інтуїцію. Та на сьогодні медичною спільнотою вже накопичений великий досвід ведення пацієнтів, практично щоденно публікуються нові дані стосовно ефективності того чи іншого лікарського засобу, постійно оновлюються національні й міжнародні регламентуючі документи. Отож, після вимушеної перерви у 2020 році нами було прийнято рішення поновити роботу «Школи клініциста», а перше її засідання у 2021 році присвятити питанням саме COVID-19.

У засіданні школи, яке відбулось 14 січня, традиційно прийняли участь як співробітники кафедри внутрішньої медицини 1, так і фахівці Міської клінічної лікарні №6 – лікарі терапевтичного відділення з пульмонологічними ліжками, приймального відділення, спеціалісти первинної ланки надання медичної допомоги та усі бажаючі. Доповідачем була доцент Бєлослудцева Ксенія Олегівна, яка висвітлила основні положення національних і міжнародних стандартів щодо медикаментозного лікування хворих на пневмонію тяжкого перебігу на тлі коронавірусної хвороби, а також зупинилась на особливостях застосування та схемах призначення протизапальних, антивірусних, імунних, антибактеріальних і антикоагулянтних препаратів у цієї категорії хворих.

По завершенню засідання «Школи клініциста» завідувачка кафедри внутрішньої медицини 1, професор Конопкіна Людмила Іванівна тепло привітала усіх присутніх з Новим роком та висловила сподівання, що у подальшому у нас все менше буде складних випробувань і викликів долі, а усе більше щасливих подій та професійних досягнень.


Напередодні новорічних днів на кафедрі внутрішньої медицини 1 відбулося святкове засідання студентського наукового гуртка. Вже другий рік поспіль грудневе засідання проводиться в форматі вікторини «Що? Де? Коли?», присвяченій питанням внутрішньої медицини.

У 2020 році вікторина відбулася у онлайн-режимі: за допомогою платформи Google Meet були створені індивідуальні кімнати для кожної команди, де відбувалося обговорення питань.

Цього року у грі взяли участь студенти 4, 5 і 6 курсів медичної академії. Задані питання стосувалися терапевтичної тематики, цікавих фактів з історії медицини, та, звісно, у святкові дні не обійшлося без новорічних запитань.

Команди, які брали участь, отримали неабияке задоволення від вікторини, адже мали змогу перевірити свої знання, дізнатися про нові для себе факти та просто захопитися атмосферою гри. На додачу всі учасники отримали солодкі подарунки та висловили надію, що проведення кафедрою святкових студентських вікторин напередодні Нового року стане традицією.

На кафедрі внутрішньої медицини 1 триває робота студентського наукового гуртка. Засідання відбуваються щомісячно і присвячуються найбільш актуальним темам внутрішньої медицини сьогодення.

Засідання, проведене 25.11.2020 р., було присвячене Всесвітньому дню боротьби із ХОЗЛ. Він традиційно відзначається в третю середу листопада, в 2020 році щорічний день ХОЗЛ припадає на 18 листопада. Всесвітній день ХОЗЛ заснований такою організацією, як Глобальна ініціатива з хронічної обструктивної хвороби легень (GOLD) у співпраці зі Всесвітньою організацією охорони здоров'я, медичними працівниками та організаціями пацієнтів із ХОЗЛ у всьому світі. Метою є підвищення обізнаності про хронічне обструктивне захворювання легень, а також презентація нових знань та нових терапевтичних стратегій щодо ХОЗЛ.

Отже, засідання нашого гуртка теж стало одним із заходів, присвячених цій поширеній патології. Студентами 4 курсу І медичного факультету були підготовлені ряд цікавих, змістовних доповідей з питань функціональної та диференційної діагностики ХОЗЛ, його ускладнень та сучасних підходів до лікування. Пролунали наступні доповіді: «Роль спірометрії у діагностиці ХОЗЛ» (Діброва Микита, Федун Еліна), «Сучасна диференційна діагностика ХОЗЛ та астми» (Безгінова Єлізавета, Синя Дар’я), «Системні ускладнення ХОЗЛ» (Михайлов Владислав, Григор’єва Наталія), «Хронічне легеневе серце» (Паньшина Діана), «Коморбідна патологія при ХОЗЛ» (Плотнікова Марія) та «Сучасні підходи до терапії стабільного ХОЗЛ за COLD-2020» (Довгаль Едуард).

Проведене засідання було цікавим і продуктивним і дало усім присутнім змогу дізнатися більше про ХОЗЛ у світі сучасних уявлень про цю патологію.


18 листопада 2020 року у онлайн-форматі відбулось чергове засідання Громадської організації «Придніпровська асоціація лікарів-інтерністів», яку протягом тривалого часу очолює член-кореспондент НАМН України, д. мед. н., професор Тетяна Олексіївна Перцева. Тематика заходу цього разу була присвячена проблемам пульмогології, а авторами й доповідачами здебільшого стали викладачі нашої alma mater.

Так, перший блок доповідей стосувався найактуальнішої проблеми сьогодення – пандемії коронавірусної хвороби 2019 року (COVID-19). З доповідями як про саме захворювання, так і про його ускладенення, зокрема пневмонію, виступили професор Перцева Тетяна Олексіївна та доцент кафедри внутрішньої медицини 1 Бєлослудцева Ксенія Олегівна. Авторами презентації про роль бронхоскопії у комплексному лікуванні хворих на пневмонію, асоційовану з коронавірусною хворобою, стали співробітники кафедри внутрішньої медицини 2 і фтизіатрії – доцент Колісник Наталія Станіславівна та асистент Стаднік Олександр Ігорович. Напрочуд цікавий матеріал про патоморфологічні особливості вірусних пневмоній представили науковці кафедри патологічної анатомії – професор Шпонька Ігор Станіславович та асистент Шинкаренко Тимофій Вікторович.


Другий блок доповідей стосувався актуальних питань діагностики й лікування бронхообструктивних захворювань – хронічного обструктивного захворювання легень та бронхіальної астми. Доповідачами були співробітники кафедри внутрішньої медицини 1 – завідувач кафедри, професор Конопкіна Людмила Іванівна та доценти Мироненко Олена Валеріївна й Фесенко Олександр Володимирович.

Третій напрям науково-практичного заходу стосувався інтерстиціальних захворювань легень. З доповіддю про актуальні й проблемні питання стосовно ідіопатичного легеневого фіброзу виступила доцент кафедри внутрішньої медицини 1 Кірєєва Тетяна Володимирівна, а авторами презентації про особливості ураження легень при захворюваннях сполучної тканини стали професор Конопкіна Людмила Іванівна та доцент кафедри внутрішньої медицини 1 Ботвінікова Лариса Аркадіївна.

Про тромбоемболію в практиці лікаря-інтерніста цікавий матеріал представила доцент кафедри внутрішньої медицини 3 Васильєва Лариса Іванівна.

Засідання тривало 7 (!) годин, але промайнули вони дуже швидко, адже теми, які розглядались, були цікавили для спеціалістів різних медичних профілів. Модераторами заходу були професори Курята Олександр Вікторович та Конопкіна Людмила Іванівна.

Не дивлячись на усю свою зайнятість, на зв’язок у онлайн-форматі вийшла досить велика кількість лікарів – понад 120 осіб одномоментно; а біля 700 лікарів-практиків протягом наступних 3-х днів ще й переглянули матеріал у запису на Youtube.

Щиро дякуємо ГО «Армед» за технічне забезпечення трансляції!

Сподіваємось, що такі заходи і надалі будуть актуальними й корисними для лікарів та науковців.

Служити ближньому!

Від самого початку пандемії коронавірусної хвороби (англ – COronaVIrus Disease (COVID-19)) медичні працівники знаходяться на передовій у боротьбі з коронавірусною інфекцією. По усьому світу тисячі небайдужих людей морально підтримують та висловлюють слова щирої подяки лікарям і медичним сестрам за їх наполегливу працю, за служіння ближньому, за високий професіоналізм, за витримку і щирість почуттів.

Викладачі нашої академії теж не стоять осторонь – вони так само на передовій, ясно усвідомлюючи, яка біда спіткала суспільство. Співробітники кафедри внутрішньої медицини 1, працюючи на клінічних базах у комунальних некомерційних підприємствах №№6, 9 та 16 м. Дніпра, консультують хворих і ведуть палати. Щодня – поряд із стражденними, разом з тими, хто потребує допомоги. Сказати, що складно – майже нічого не сказати. Тяжко не лише фізично – дуже тяжко морально, особливо тоді, коли усвідомлюєш, що майже нічим не можеш допомогти. Втім, на щастя, багато і одужуючих –і саме це формує у лікаря душевне піднесення і віру у те, що ми неодмінно переможемо цю страшну хворобу!


ВІТАЄМО З ПЕРЕМОГОЮ

Завдяки вагомим результатам наукових досліджень асистенту кафедри внутрішньої медицини 1 ДЗ «ДМА» Крихтиній Марії Андріївні присуджено стипендію Кабінету Міністрів України для молодих вчених. Щиро вітаємо стипендіата і бажаємо успіхів у майбутньому!


Студентський науковий гурток кафедри внутрішньої медицини 1 продовжує свою роботу, відтепер – в онлайн-форматі. Перше засідання 2020/2021 навчального року відбулося за допомогою платформи Zoom, яка вже добре відома викладачам і студентам медичної академії.

Темою вересневого засідання студентського гуртка стала профілактика респіраторних інфекцій у дорослих. Учасниками були підготовлені цікаві доповіді про питання сучасної вакцинопрофілактики грипу (доповідач – студентка IV курсу І медичного факультету Бабинська А.С.), пневмококової інфекції (доповідачі – студентки IV курсу І медичного факультету Чернявська Ю.В. та Слинько К.І.).

Асистентом кафедри Саніною Н.А. була зроблена доповідь щодо найактуальнішої проблеми сьогодення – перспектив розробки вакцини проти SARS-CoV-2. Були детально описані види вакцин, що пропонуються, стадії клінічних досліджень, на яких вони знаходяться, перспективи масової вакцинації цими препаратами тощо. Інтерес слухачів викликала розповідь про те, як саме проводяться клінічні дослідження вакцин, як досліджується їх ефективність та безпечність.

Усі учасники гуртка були задоволені онлайн-зустріччю і висловили подяку за те, що студентська наукова діяльність триває, незважаючи на тимчасові карантинні обмеження.

Наступне засідання гуртка відбудеться 20.10.20р о 16:00

Тема "Що таке доказова медицина? Методологія клінічних досліджень."

Join Zoom Meeting

https://us04web.zoom.us/j/78086477058?pwd=SS9yY1RwQmFwZDdJdTdCRDdqU0lpZz09

Meeting ID: 780 8647 7058

Passcode: 4CNNXM

ВІТАЄМО З ПЕРЕМОГОЮ

На кафедрі відбулась урочиста подія – аспірант Бабенко Аліна відзначена Науковим грантом пам’яті академіка НАМН України, професора Г. В. Дзяка.

Вітаємо Аліну Олександрівну з перемогою у конкурсі та бажаємо їй не зупинятись на досягнутому!

Небезпечна коронавірусна інфекція шириться Європою. На сьогодні вже відомо про підтвердження захворювання у Італії, Німеччині, Австрії, Хорватії, Швейцарії, Литві, Польщі та Білорусі. Стало відомо також про випадки зараження українців, які перебували за кордоном на заробітках. Тобто ризик поширення коронавірусу серед мешканців нашої країни найближчим часом є надзвичайно високим. Що ж робити у такій ситуації? Як запідозрити це захворювання? Кого сповістити, як підтвердити та як лікувати? На ці та інші питання відповіла асистент кафедри внутрішньої медицини 1, к. мед. н. Саніна Наталія Анатоліївна під час чергового засідання «школи клініциста» 28 лютого 2020 р. на базі КНП «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради.

25.02.2020 р. Міністерством охорони здоров’я України було видано Наказ № 552 «Про затвердження та впровадження стандартів медичної допомоги при коронавірусній хворобі 2019 (COVID-19)». Особи, підозрювані щодо інфікування на коронавірус, повинні перевірятися шляхом лабораторного тестування матеріалу з дихальних шляхів згідно з доданою інструкцією, тоді як основною рекомендацією для лікарів, котрі знаходяться у групі професійного ризику, є належна обробка рук та використання захисних рукавичок і масок.

20 лютого 2020 р. на кафедрі внутрішньої медицини 1 на базі КНП «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради пройшло чергове засідання «школи клініциста», на якому асистент кафедри, к. мед. н. Строчка Олена Борисівна доповіла матеріали клінічного випадку хворого на апластичну анемію – аутоімунне захворювання, при якому реакція Т-лімфоцитів скерована проти стовбурових гемопоетичних клітин. Дефіцит кісткового мозку, який виникає внаслідок його гіпоплазії або аплазії, призводить до панцитопенії (тобто різкого зменшення усіх трьох видів клітин крові: еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів). Хворі з підозрою на цю патологію потребують негайного обстеження у гематолога, тоді як загальновживані скринінгові методи обстеження, у тому числі гастро- та колоноскопія, можуть бути не тільки малоінформативними, але й небезпечними через високий ризик кровотечі.

Завідувачем кафедри, д. мед. н., професором Конопкіною Людмилою Іванівною, викладачами, а також медичним директором лікарні Подвігіною Тетяною Володимирівною, заступником медичного директора Руденко Лесею Григорівною та лікарями лікувально-профілактичного закладу висловлено велику подяку доповідачеві за інформативну й цікаву доповідь.

30 січня 2020 р. на кафедрі внутрішньої медицини 1 на базі Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради пройшло чергове засідання «школи клініциста», на якому завідувач неврологічного відділення Петулько В.Г. доповів про клінічний випадок хворого з міастенією. Представлені матеріали викликали неабияку зацікавленість. Міастенія –нервово-м'язовий розлад аутоімунного походження, який пов'язаний з ушкодженням ацетилхолінових рецепторів постсинаптичної мембрани поперечно-смугастих м'язів специфічними комплементфіксуючими антитілами та характеризується патологічною слабкістю і стомлюваністю скелетних м'язів,. Це тяжке захворювання, яке не завжди легко верифікується, при цьому несвоєчасне або неправильне лікування може призвести до ранньої інвалідизації і навіть гибелі хворого. Саме тому Вітольдом Григоровичем на прикладі даного хворого було представлено критерії постановки цього діагнозу та наголошено на необхідності постійного прийому препаратів базисного лікування задля уникнення так званих кризів, тобто вкрай тяжкого погіршення стану хворих.

Присутні висловили подяку доповідачеві за інформативну й цікаву доповідь. У дискусії прийняли участь завідувач кафедри, д. мед. н., професор Конопкіна Людмила Іванівна, медичний директор лікарні Подвігіна Тетяна Володимирівна, лікарі-невропатологи, співробітники інших підрозділів.

Цієї зими одразу двом асистентам кафедри внутрішньої медицини 1 – Губі Юлії Василівні та Кравченко Наталії Костянтинівні – Американо-Австрійським фондом та Відкритим медичним інститутом була надана можливість прийняти участь у черговому щорічному семінарі з пульмонології, який проходив з 13 по 19 січня 2020 р. у м.Зальцбург (Австрія). Загалом у ньому брали участь близько 30 спеціалістів у області захворювань легень з різних країн Європи, Азії та Африки, а особливий інтерес представило інтернаціональне обговорення проблем пульмоноголії не тільки у лекційній аудиторії, а й під час неформальних бесід з експертами у цій галузі.

Крім того, Наталя Костянтинівна з отримала нагороду за найкраще представлений клінічний випадок, з чим ми її щиро вітаємо!

16 січня в рамках чергового засідання «школи клініциста» на базі Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради завідувачем кафедри внутрішньої медицини 1, д.мед.н. професором Конопкіною Л.І. було представлено рідкісний випадок хворої із сидероахрестичною анемією, яка супроводжуваласьвторинним гемохроматозом на тлі частих переливань крові.

Клінічний випадок, представлений Людмилою Іванівною, викликав надзвичайний інтерес та викликав залучення до дискусії співробітників кафедри та лікарів різних служб клініки.

13 лютого 2020 р. на кафедрі внутрішньої медицини 1 на базі КНП «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради пройшло чергове засідання «школи клініциста», на якому асистент кафедри, к. мед. н. Коваль Дар’я Сергіївна доповіла основні положення Рекомендацій з ведення пацієнтів із гастропатією, спричиненою нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) (Міжнародний консенсус «ICON-G»).

Застосування НПЗП, незалежно від способу їх введення, пов’язане з високим ризиком розвитку гастропатії. До найбільш поширених факторів ризику розвитку НПЗП-індукованої гастропатії належать вік (понад 60 років), виразкова хвороба в анамнезі, супутній прийом аспірину, інших НПЗП, системних кортикостероїдів, антикоагулянтів/антитромбоцитарних засобів і селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну. Саме тому особливо підвищений ризик мають хворі на неврологічні та ревматологічні захворювання при тривалому прийомі НПЗП, особливо у високих дозах.

Слід пам’ятати, що комбінована терапія із застосуванням інгібіторів протонної помпи (ІПП) є найкращою профілактикою розвитку НПЗП-індукованої гастропатії, причому пацієнтам, які вживають НПЗП тривалий час (більше 30 днів), призначати ІПП слід у подвійній дозі.

Завідувачем кафедри, д. мед. н., професором Конопкіною Людмилою Іванівною, викладачами, а також медичним директором лікарні Подвігіною Тетяною Володимирівною, заступником медичного директора Руденко Лесею Григорівною та лікарями лікувально-профілактичного закладу висловлено велику подяку доповідачеві за інформативну й цікаву доповідь.

06.02.2020 р. доцентом кафедри внутрішньої медицини 1, к. мед. н. Бєлослудцевою К.О. під час чергового засідання «школи клініциста» було продовжено обговорення проблем діагностики та лікування пневмонії. Особливо актуальним це питання виявилось зараз, коли епідемія грипу вже настала і поширюється, а також є загроза появи хворих з гострим ураженням легень на фоні коронавірусу. Саме тому Ксенією Олегівною було нагадано про деякі клінічні особливості пневмоній, викликаних різними агентами, представлені критерії діагностики гострого респіраторного дистрес-синдрому та наголошено на необхідності дотримання рекомендованих схем антибактеріальної терапії на усіх етапах ведення хворого на пневмонію.

«Не хлібом єдиним живе людина!» – так ми говоримо, коли хочемо нагадати собі або іншим, що у людини є не тільки робота, навчання та інші громадські обов’язки, направлені на матеріальні блага, але й духовні потреби, жага до розширення кругозору, пізнання національних надбань. Саме з цих слів почала свою доповідь завідувач кафедри внутрішньої медицини 1, д. мед. н., професор Людмила Іванівна Конопкіна під час «виховної годинки», що проходила 21 грудня 2019 р. на базі Шостої міської лікарні і була присвячена обрядовим пісням України. Виявляється, що «колядка» й «щедрівка» – це дві абсолютно різні речі, що присвячені різним святковим подіям й виконуються у різні дні. А прекрасно відома в Україні і в усьому світі різдвяна пісенька «Щедрик» - це українська народна пісня, що отримала всесвітню популярність в музичній обробці Миколи Леонтовича. Зараз вона є невід'ємних символів Різдва і звучить по всьому світі у святкові дні під назвою “Carol of the Bells”. Дякуємо Людмилі Іванівні, що під час робочої суботи вона занурила нас в святкову атмосферу, подарувала казкові емоції та поділилася такими незвичними «цікавинками» з історії рідної України!

Колектив кафедри внутрішньої медицини 1 щиро вітає усіх співробітників та студентів з наступаючими святами! Бажаємо миру та злагоди, натхнення та усіляких успіхів, а також здоров’я та добробуту! З Новим роком та Різдвом Христовим!

19 грудня 2019 р. на кафедрі внутрішньої медицини 1 на базі Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради пройшло чергове засідання «школи клініциста», на яке була запрошена доцент кафедри неврології ДЗ «ДМА», к. мед. н. Юдіна Тетяна Вікторівна. Вона присвятила свою доповідь дуже актуальній проблемі, з якою стикається лікар будь-якої спеціальності, – полінейропатіям.

Полінейропатія – дифузне множинне ураження периферичних нервів. Основними причинами цього стану є цукровий діабет, дія токсичних речовин, зокрема алкоголю, інтоксикації на тлі інфекційних захворювань, зокрема при герпесі, дифтерії, ВІЛ. Токсичні полінейпропатії складають близько 25% усіх полінейропатій. До розвитку полінейропатій призводять також дефіцит вітамінів групи В, спадкові захворювання нервової системи та хвороби сполучної тканини.

Проблема діагностики й корекції полінейропатій – надзвичайно актуальна та розповсюджена, а доповідь Тетяни Вікторовни зацікавила кожного. Особливо жваву дискусію викликав клінічний випадок хворого на ботулізм, основними проявами якого є офтальмоплегічний та бульбарний синдроми. Ми вдячні за можливість оновити свої знання з неврологічних проблем та сподіваємось на наступні зустрічі!

19 грудня 2019 року на базі Шостої міської клінічної лікарні відбулось чергове засідання студентського наукового гуртка для вітчизняних студентів у дуже незвичному форматі гри «Що? Де? Коли?». П’ять команд студентів-гуртківці І медичного факультету зійшлися у інтелектуальній боротьбі, під час якої вони відповідали на дуже незвичні та цікаві запитання з історії медицини, різних розділів терапії, робили розшифровку електрокардіограм та рентгенограм грудної порожнини. Боротьба за перше місце видалася жаркою. Після короткої дискусії капітани команд мали швидко прийняти єдине вірне рішення та оголосити його. За більшістю кількості балів перше місце посіла команда «Собаки Павлова», втім переможцями є усі учасники, бо коли у тебе є палка любов до медицини, жага нових знань та прагнення здорового авантюризму – це вже велика перемога над собою! Завідувач кафедри, д. мед. н., професор Людмила Іванівна Конопкіна урочисто привітала усіх гуртківців, поздоровила їх зі святом Святого Миколая, побажала натхнення й втілення мрій та відзначила солодкими подарунками. Дякуємо нашим студентам та викладачам за цей цікавий і корисний захід! Окремо завдячуємо керівнику студентського наукового гуртка нашої кафедри к.мед.н. Саніній Наталії Анатоліївні за незвичний формат і святкову атмосферу.

Більш детальну інформацію щодо учасників заходу шукайте на сайті ДЗ «ДМА». Фотоматеріали заходу розташовані за посиланням

05 грудня 2019 р. на кафедрі внутрішньої медицини 1 на базі КНП «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради в рамках «школи клініциста» доцентом кафедри, к. мед.н. Бєлослудцевою Ксенію Олегівною було ознайомлено молодих лікарів з технікою виконання та методикою розшифровки тесту дифузійної здатності легень (DLCO-тесту). Клініцисти застосовують методику визначення дифузії легень для діагностики порушень газообміну між альвеолярним повітрям і кров’ю легеневих капілярів.

Вона ґрунтується на високій поглинальній здатності еритроцитів щодо окису вуглецю (СО) з вимірюванням різниці парціального тиску СО у повітрі, що вдихається та видихається. Дифузійна здатність легень особливо знижена у хворих на інтерстиціальні захворювання та демонструє істинну потребу хворих у довготривалій кисневій терапії. На базі КНП «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради співробітниками кафедри постійно ведеться робота з диференціальної діагностики та лікування інтерстиціальних захворювань легень, зокрема ідіопатичного легеневого фіброзу

12 грудня 2019 р. на кафедрі внутрішньої медицини 1 на базі КНП «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради пройшло чергове засідання «школи клініциста», на якому асистент кафедри, к. мед. н. Саніна Наталія Анатоліївна доповіла матеріали дуже незвичного клінічного випадку хворого на туберозний склероз (хворобу Бурневілля) – рідкісне генетичне захворювання, при якому у багатьох органах і тканинах утворюються доброякісні пухлини. Полісистемний характер порушень при цьому захворюванні породжує широкий спектр симптомів: пошкодження мозку можуть викликати епілепсію, зниження інтелекту, ураження внутрішніх органів (нирок, серця, легень). Характерними є новоутворення шкіри обличчя і очного дна.

Завідувачем кафедри, д. мед. н., професором Конопкіною Людмилою Іванівною, викладачами, а також медичним директором лікарні Подвігіною Тетяною Володимирівною, заступником медичного директора Руденко Лесею Григорівною та лікарями лікувально-профілактичного закладу висловлено велику подяку доповідачеві за інформативну й цікаву доповідь.

На грип та інші гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) в Україні щорічно хворіє від 10 до 25 % населення. Практично усі епідемії грипу супроводжуються розвитком ускладнень у вигляді пневмоній, синуситів, отитів, менінгітів, гострої серцево-судинної патології, що призводить до підвищення смертності, особливо у групах ризику. Це стосується і вагітних, оскільки у них частіше діагностують тяжкі та ускладнені форми грипу, пневмонії.

Саме у зв’язку з актуальністю цих питань 05 грудня 2019 р. на кафедрі внутрішньої медицини 1 на базі КНП «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради пройшло чергове засідання «школи клініциста», на якому асистент кафедри, к. мед. н. Гарагуля Ганна Андріївна доповіла про декілька клінічних випадків, які стосувались вагітних, хворих на респіраторні інфекційні захворювання. Представлені матеріали викликали зацікавленість аудиторії.

Слід зазначити, що жінки під час вагітності більш схильні до інфекції, у них частіше реєструють тяжкі та ускладнені форми. Під впливом інфекції різко знижується стійкість організму вагітної, порушуються функції ендокринної та імунної систем, що сприяє активізації латентних захворювань, може стати причиною фетопатій або навіть загибелі плода. Саме тому вагітних з респіраторними інфекціями слід негайно госпіталізувати, а препарати для їх лікування повинні мати мінімальний ембріотоксичний ефект.

28 листопада 2019 р. на кафедрі внутрішньої медицини 1 на базі Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради пройшло чергове засідання «школи клініциста», на якому завідувач терапевтичним відділенням Матикіна Наталя Миколаївна доповіла про клінічний випадок хворого на лихоманку неясного ґенезу. Представлені матеріали викликали неабияку зацікавленість, особливо своєю розв’язкою. Визначення терміну «лихоманка неясного ґенезу» відбувалося протягом багатьох десятиріч. Уперше в 1961 р. його описали американські лікарі Р. Петерсдорф і П. Бісон. За їх визначенням, лихоманка неясного ґенезу – це реєстрація температури тіла 38,3°C або вище декілька разів протягом більше ніж 3 тижнів та неможливість з’ясування причини під час тижневого обстеження пацієнта в умовах лікарні. Таке визначення лихоманки неясного ґенезу застосовувалося протягом наступних 30 років. Розвиток медичних технологій, удосконалення інструментальних та лабораторних діагностичних методик, а також поява великої кількості хворих з імунодефіцитами стали підґрунтям того, що у 1991 р. науковці Дьюрак та Стріт виділили 4 підгрупи лихоманки неясного ґенезу: класичну, нозокоміальну, нейтропенічну та ВІЛ-асоційовану. Не слід також забувати по необхідність виключення симуляції та агравації лихоманки з боку хворого.

Саме тому Наталією Миколаївною на прикладі даного хворого було представлено чіткий алгоритм диференційної діагностики та продемонстровано, що успіх ведення хворих на цю патологію полягає у злагодженій роботі лікарів різних спеціальностей та медичних сестер, у обов’язки яких входить вимірювання та реєстрація температури хворого.

Представлені матеріали викликали жваве обговорення. Завідувачем кафедри, д. мед. н., професором Конопкіною Людмилою Іванівною, медичним директором лікарні Подвігіною Тетяною Володимирівною, заступником медичного директора Руденко Лесею Григорівною та завідувачем консультативно-діагностичного відділення Сутиріною Іриною Григорівною наголошено на необхідності об’єктивізації термометрії хворих.

Атеросклеротичні серцево-судинні захворювання охоплюють ішемічну хворобу серця, цереброваскулярні захворювання та патології периферичних артерій. Результати нещодавніх досліджень свідчать, що частота госпіталізованих хворих із серцевою недостатністю у 2 рази вища серед пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) порівняно з пацієнтами без ЦД.

Саме тому 14 листопада 2019 р. в рамках чергового засідання «школи клініциста» доцентом кафедри внутрішньої медицини 1, к.мед.н. Черкасовою Ольгою Григорівною було представлено останні національні та міжнародні рекомендації з ведення хворих на серцево-судинну патологію, зокрема останні рекомендації Європейського товариства кардіологів (European Society of Cardiology) та Європейського товариства атеросклерозу (European Atherosclerosis Society) 2019 року, а також та нові рекомендації Американської асоціації діабету (American Diabetes Association) 2019 року (Cardiovascular Disease and Risk Management: Standards of Medical Care in Diabetes). Огляд рекомендацій було підкріплено наданням клінічного випадку пацієнта, що викликав неабияку зацікавленість.

На доповіді були присутні лікарі відділень терапевтичного профілю, співробітники кафедри внутрішньої медицини 1, клінічні ординатори. Присутні висловили подяку доповідачу за інформативну та цікаву доповідь.

07.11.19 р. в рамках чергового засідання «школи клініциста» завідувачем кафедри внутрішньої медицини 1, д. мед. н. професором Конопкіною Людмилою Іванівною було представлено клінічний випадок хворого на тяжку перніціозну анемію та обговорено труднощі диференціальної діагностики анемічного синдрому.

Нею було представлено сучасні методи діагностики та наголошено, що запорукою успішного лікування пацієнтів на цю патологію є своєчасне виявлення та міждисциплінарний підхід.

Інгаляційна терапія – це один з найдавніших методів лікування. Небулайзер (від лат. nebulo – туман, хмарина) – це пристрій для генерації аерозолю, що містить дрібнодисперсні частки. Сьогодні в основу небулайзерної терапії покладена сучасна технологія, яка успішно застосовується в усьому світі та підвищує ефективність лікування багатьох захворювань. Основним правилам та засобам для небулайзерної терапії було присвячено чергове засідання «школи клініциста» на базі Шостої міської клінічної лікарні, що проходило 31.10.2019 р. Напередодні сезонного спалаху загострень хронічних бронхообструктивних захворювань доповідь виявилась дуже корисною, що було відмічено медичним директором лікарні Подвігіною Тетяною Володимирівною, завідувачами відділень, лікарями-ординаторами та співробітниками кафедри.

24 жовтня 2019 р. на кафедрі внутрішньої медицини 1 на базі Комунального закладу «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради пройшло чергове засідання «школи клініциста», на якому лікар-ревматолог Слобода П.Є. доповів про клінічний випадок хворого на ревматоїдний артрит. Представлені матеріали викликали неабияку зацікавленість. Ревматоїдний артрит – тяжке захворювання, воно не завжди легко верифікується, при цьому несвоєчасне або неправильне лікування може призвести до ранньої інвалідизації хворих. Саме тому Павлом Євгеновичем на прикладі даного хворого було представлено чіткі критерії постановки діагнозу та продемонстровано, що успіх ведення хворих на цю патологію полягає у злагодженій роботі лікарів та спеціалістів суміжних спеціальностей.

Присутні висловили подяку доповідачу за інформативну та цікаву доповідь. У дискусії прийняли участь завідувач кафедри, д. мед. н., професор Конопкіна Людмила Іванівна, медичний директор лікарні Подвігіна Тетяна Володимирівна, завідувач ревматологічним відділенням Бендецька Рима Юхимівна, лікарі рентгенологічного відділення, співробітники кафедри.

Щотижневі засідання «школи клініциста», що проводяться співробітниками кафедри внутрішньої медицини 1 сумісно з лікарями відділень терапевтичного профілю та суміжних служб Комунального закладу «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради вже стали традиційними. Цього четверга, 17 жовтня 2019 р., така зустріч набула незвичного формату у вигляді дискусійного клубу. Аспірантом кафедри Крихтіною Марією Андріївною були представлені матеріали клінічного випадку хворого на тяжку негоспітальну пневмонію. А завідувач кафедри, д. мед. н., професор Конопкіна Людмила Іванівна залучала до активного обговорення питань щодо діагностичних та лікувальних заходів цього пацієнта співробітників лікарні та кафедри. Нею наголошено на труднощах постановки діагнозу тяжкої пневмонії, а також на необхідності дотримання стандартів ведення пацієнтів на цю патологію. Активну участь у дискусії прийняли медичний директор лікарні Подвігіна Тетяна Володимирівна, завідувач консультативно-діагностичного центру Сутиріна Ірина Григорівна, завідувачі відділень, лікарі-ординатори, лікарі-лаборанти, лікарі патологоанатомічного та рентгенологічного відділень, співробітники кафедри. Обговорення виявилось дуже жвавим, а зустріч – інформативною та корисною.

СПІВРОБІТНИКИ КАФЕДРИ ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ 1 – УЧАСНИКИ 29-ГО МІЖНАРОДНОГО КОНГРЕСУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО РЕСПІРАТОРНОГО ТОВАРИСТВА

Основним напрямом кафедри внутрішньої медицини 1 ДЗ «ДМА» є ведення та наукове дослідження респіраторних захворювань. Саме тому щорічне відвідування конгресу Європейського респіраторного товариства є дуже важливим, актуальним та корисним. Цього року співробітниками кафедри (ректором ДЗ «ДМА», член-кореспондентом НАМН України, д. мед. н., професором Перцевою Т. О.; завідувачем кафедри, д. мед. н., професором Конопкіною Л. І., доцентом, к.мед.н. Бєлослудцевою; аспірантом Крихтіною М. А.) було представлено 9 доповідей за результатами власних досліджень, співавторами яких були також й інші колеги-пульмонологи з кафедри внутрішньої медицини 1 (доценти, к.мед.н. Кірєєва Т.В., Мироненко О.В., Фесенко О.В., Ботвінікова Л.А.; асистенти, к.мед.н. Басіна Б. О., Коваль Д. М., аспірант Бабенко А. А.). Роботи були присвячені веденню хворих на хронічне обструктивне захворювання та негоспітальну пневмонію та достатньо високо оцінені колегами з різних країн.

Крім того, робота наших науковців Бєлослудцевої К.О. та Крихтіної М.А. (під керівництвом член-кореспондента НАМН України, д. мед. н., професора Перцевої Т. О.), яка була присвячена тромбоутворенню при пневмонії, була відзначена грантом Європейського респіраторного товариства для молодих вчених.

Чергове засідання «школи клініциста» на базі Шостої міської клінічної лікарні відбулось 20 вересня 2019 року. Цього разу доцентом кафедри внутрішньої медицини 1, к.мед.н. Мироненко О.В. було представлено інформацію щодо профілактики грипу. Напередодні сезонного спалаху, що очікується цієї зими у нашому регіоні, доповідь виявилась дуже актуальною та викликала жваву дискусію. Щороку зростає кількість медичних працівників з тяжкими форми цього захворювання. Бережіть себе та своїх пацієнтів, робіть щеплення собі та пропагуйте профілактичні заходи серед аселення!

19.09.2019 доцентом кафедри внутрішньої медицини 1, к.мед.н. Бєлослудцевою К.О. під час чергового засідання «школи клініциста» на базі Міської клінічної лікарні №6 було порушено дуже незвичайне питання – проблеми діагностики та лікування респіраторних захворювань серед медичних працівників. До дискусії жваво долучилися лікарі та співробітники кафедри.

Не менш актуальною виявилась тема другого у цьому учбовому році засідання «школи клініциста» на базі Шостої міської клінічної лікарні. Воно проходило 12.09.2019 та було присвячено сучасним засобам лікування вірусного гепатиту С. На сьогодні в Україні зареєстрований інноваційний препарат для лікування хронічної форми гепатиту С, що мають дуже виразну противірусну дію і здатні ефективно боротися з цим захворюванням.

05 вересня на базі Шостої міської клінічної лікарні відбулось чергове засідання «школи клініциста». Цього разу йшлось про шкоду куріння та засоби, які допомагають кинути курити. У деяких випадках у процесі припинення куріння використовують спеціальні безнікотинові медичні препарати, які, завдяки впливу на певні відділи головного мозку, подавляють рівень задоволення від сигарет та знижують і полегшують синдром відміни. Припинення куріння є сприятливим для здоров’я будь-якого курця та людей, які його оточують. Відмова від паління та інших форм вживання тютюну дає величезний оздоровчий ефект для організму. Тому припинення куріння – це не лише питання профілактики, його необхідно розглядати як одне з призначень пацієнту під час лікування будь-яких захворювань та проведення реабілітації.

Дуже оригінальною, втім не менш актуальною, виявилась тема останнього у цьому учбовому році засідання «школи клініциста» на базі Шостої міської клінічної лікарні. Воно проходило 13.06.2019 та було присвячено гострим аортальним синдромам – невідкладним станам зі схожою клінічною картиною, які поя'язані з хворобою аорти. Матеріали були підготовлені і представлені доцентом кафедри к.мед.н. Фесенком О.В.